Все далі від нас відходять в історію грізні роки Другої світової війни. З кожним роком все менше залишається наших земляків, які були учасниками бойових дій і живими свідками тих буремних подій. В нашому районі не назбирається вже й десятка тих сивочолих ветеранів, які безпосередньо брали участь у воєнних діях проти гітлерівських окупантів. Серед них — одна жінка, старенька бабуся Марія Устимівна Ковальчук, яка проживає у Филимонівці.
Вона народилася в 1925 році у селі Бобрик Врадіївського району у простій селянській родині. У 1933 році, рятуючись від голодної смерті, сім’я перебралася в радгосп імені Енгельса Доманівського району. Там чудом вижили. А вже закінчуючи 8 клас, дівчина вперше почула від дорослих страшне і грізне слово “війна”. Важко пережили селяни часи ворожої окупації. А в 1944 році, коли наша земля була звільнена від гітлерівських посіпак і румунських зайд, Марія з однолітками теж долучилася до справи повного визволення нашої країни від ворога, супроводжуючи ешелони з полоненими німцями, аж поки не закінчилася війна.
Після завершення Другої світової війни Марія Ковальчук успішно закінчила Одеський бухгалтерський технікум і в 1950 році вже почала працювати за обраною професією. А з 1958 року вона — незмінний головний бухгалтер Гуляницького сільського споживчого товариства. Навіть вже досягши пенсійного віку, Марія Устимівна ще довго плідно працювала на займаній посаді.
Ветерана війни і праці, учасника бойових дій Марію Ковальчук земляки шанують у селі, не забуває сільська влада, відвідують час від часу стареньку й учні з учителями Покровської школи, а напередодні 9 Травня відвідали бабусю заступник голови райдержадміністрації Ігор Боровицький, голова райспоживтовариства Марина Гапонова та голова районної ради ветеранів війни і праці Леонтій Тимченко. Вони щиро й сердечно привітали Марію Устимівну з Днем Перемоги, вручили їй квіти, продуктовий набір та грошову винагороду. Вдячна й розчулена бабуся не стримувала сліз і дякувала за таку увагу й турботу, за те, що не забули її у такий передсвятковий день. Дай Боже вам, Маріє Устимівно, підтримувати належнимчином своє здоров’я, радіти життю і ясному сонечку на мирному небі. Дай Боже вам ще довго топтати ряст на своїй рідній землі і відчувати себе щасливою у колі рідних вам і турботливих людей.
В.ЗАЛУЦЬКИЙ.
Фото автора
Немає коментарів:
Дописати коментар