15 березня для колективу редакції ось уже вісімдесят сьомий рік поспіль є датою, коли мимоволі підводяться підсумки роботи, згадується далеке і близьке минуле, переглядаються старі газетні підшивки. І тим більш відрадно усвідомлювати, що з роками газета змінювалась, осучаснювалась, урізноманітнювалась новими темами, як того вимагав час, суспільні події у державі, області, районі.
Сьогодні у колективу є чимало напрацювань, публікацій, які є тим цінним багажем, котрий зветься досвідом, професіоналізмом і вмінням завжди у всьому бути реалістами, своєрідними неупередженими хронікерами подій. У такому напрямку працюють нині творчі працівники редакції, спостерігаючи і аналізуючи, знаходять нові форми, способи і методи висвітлення подій, екскурсів у історію, всього, що може цікавити наших читачів.
Наша газета пройшла складний шлях перетворень і відбудов, війни і мирної праці. За час, що минув, за неповторні й такі багаті на події 87 років газета декілька разів змінювала свою назву. Спочатку це була "Буксирка", і це, мабуть, була саме та назва, що відображала непрості події далеких 30-х років, коли все починалось, коли йшло, як на буксирі, надзвичайне протистояння поглядів, переконань, віросповідань.
Невдовзі газета почала носити назву "Шляхом Леніна", згодом - "Шляхом комунізму", а з листопада 1998 року і понині — "Вісник Врадіївщини". Але, незважаючи на назви, газета завжди була і є масовою і народною, орієнтованою на турботи, тривоги і надії людей, які трудяться, збагачують район, просто живуть поряд з нами.
У чомусь, звичайно, ми інколи помилялись, але завжди були щирими, не кривили душею. Просто писали про життя, яке воно є. Щиро раділи, коли відбувались якісь гарні події, замислювались над проблемами, разом з усією громадою сприяли їх вирішенню. За роки існування нашого видання змінювався колектив, що цілком закономірно, змінювались редактори, і кожен з цих людей не просто відпрацьовував час, вони творили газету, стверджували її статус.
І хоча побутує думка, що газета живе один день, на мій погляд це не зовсім так. Адже газета - це цінний, навіть унікальний для історії щоденник повсякденного життя району. Відтворюючи епізоди, події життя, саму атмосферу, пульс часу, газета є унікальним джерелом інформації, з яким не зрівняється жодне інше інформвидання. З цього погляду сторінки газети особливо значимі, адже ми неухильно виконуємо своє призначення, документуючи події, інформуючи читачів про діяльність органів влади, установ, організацій, закладів. Ми популяризуємо передовий досвід, кращі приклади господарської, фінансової і менеджерської діяльності, пишемо про людей, які вміють робити конкретні справи і чогось досягають.
Так само, починаючи з перших номерів газети, наша редакція веде діалог з читачами. Це і юридичні консультації, і поради спеціалістів з різних галузей діяльності. Через коментарі й консультації посадових осіб, фахівців ми прагнемо роз'яснити читачеві не лише його права, а й обов'язки, захистити його у тій чи іншій ситуації. Приємно згодом дізнатись чи почути від конкретної людини, що, дякуючи нашим публікаціям, їй вдалось вирішити певну проблему чи знайти відповідь на хвилююче питання. У таких випадках ще й ще раз переконуємось у потрібності й значимості "Вісника".
Виважене, правдиве, щоденне слово журналіста впродовж усіх 87 років - це головне, що продовжувало життя й історію видання. Напевне, кожного читача цікавлять герої публікацій про наших земляків. Наша мета - щоб в історії рідного Врадіївського краю залишились для прийдешніх поколінь їх прадіди, діди й батьки, рідні, які примножували багатства землі Врадіївської, є її гордістю і совістю. І читач наш знає, що можна замовити редакції розповідь чи нарис про свою родину, про шанованого в колективі спеціаліста чи колегу-ветерана, молодого фахівця або просто хорошу й сердечну людину. Такі матеріали, як ми відчуваємо і наяву бачимо, чи не найбільш популярні. Поряд і з вивченням і розробкою тем про людей нашого краю колектив редакції чималу увагу приділяє підготовці дайджестових матеріалів про видатних історичних діячів, письменників, акторів, науковців України. Наші доробки використовуються педагогами, музейними працівниками, що засвідчує високий професіоналізм авторів добірок, їх високу відповідальність перед читачами.
Зважаючи на те, що людей якнайбільше цікавить усе, що відбувається у їх селі, творчі працівники редакції намагаються побувати у кожному населеному пункті (хоча транспорту у редакції немає), поспілкуватись із людьми, на місці вивчити ситуацію. Такі поїздки значно розширюють коло порушуваних тем, сприяють об’єктивному авторському погляду на реалії сьогодення.
Хоча формат районки і невеликий, ми намагаємось якнайповніше розповісти, донести до читачів, чим живе район, як втілюються реформи у різних галузях виробництва, науки, культури, охорони здоров'я; як зберігаються і примножуються українські традиції і обряди; як працюють наші заклади, установи, організації над виконанням поставлених державою завдань і пріоритетів; як виховуєтеся наша юна зміна. Не залишаються поза увагою редакції і теми охорони навколишнього середовища; розвитку народних промислів; спортивних досягнень і рекордів; культурно-масової роботи серед населення, та всього й не перелічити.
Окремо хочу сказати, що творчий колектив редакції завжди у пошуку цікавих тем; ми беремо участь у заходах, що проводяться в районі, ніколи не залишаємось осторонь подій, котрі так чи інакше несуть конкретне навантаження чи переслідують певну мету, щоб мати змогу висвітлити все якнайоб'єктивніше. В колективі немає такого, що хтось чогось "не вміє" чи "не знає": ми пишемо, редагуємо разом, якщо треба - робимо фотознімки (хоча фототехніки в редакції немає), підбираємо найбільш вдалі й довершені матеріали, які й бачать читачі на шпальтах газети.
Як і скрізь і у всьому, наш читач схвалює, критикує, пропонує, сам пише до газети, словом, не залишається байдужим. І це дуже важливо, адже ота небайдужість свідчить, що ми своєю скромною і, на перший погляд, непомітною працею зачіпаємо "за живе", що ми пишемо цікаві матеріали. А, значить, ми людям потрібні усі 87 років, потрібні і нині. Це надихає, спонукає творити, щоб і подальша доля нашого "Вісника" була такою ж значимою, щоб газета була своєрідним містком між владою і громадою, а кожен передплатник був і читачем, і дописувачем, і другом та порадником.
У грудні 2016 року, відповідно Закону України про реформування друкованих засобів масової інформації, газета “Вісник Врадіївщини” завершила процес реформування, змінила форму власності. Відтоді газета називається ПП “Редакція газети “Вісник Врадіївщини”, газета для громади Врадіївського району. Та це не значить, що редакційна колегія якось по-іншому формує газету. Спрямування її залишилось незмінним: для людей і про людей.
А.ШВЕЦЬ,
директор ПП “Редакція газети “Вісник Врадіївщини”
Немає коментарів:
Дописати коментар