Сьогодні у колективу редакції "Вісника Врадіївщини" незвичайне пам’ятне свято: вийшов із друку ювілейний десятитисячний номер нашої газети. За цією солідною цифрою - не менш поважний вік видання - 87 років, відзначених напруженою творчою роботою колективу працівників редакції і кардинальними змінами у суспільстві та державному устрої.
Разом з цим відбувались зміни і у газеті.
Змінилось багато редакторів. У свій час очільниками редакційного колективу були: В.Молдованов, А.Шаповаленко, А.Коваленко, С.Савчук, В.Висоцька, В.Терлецька, К.Старкова.
Тоді, відповідно до вимог часу, газета була сповнена інформації про виконання планів п’ятирічки, соцзобов’язань, про колективізацію, створення колгоспів, різних установ і організацій, про досягнення району у різних галузях господарства, про передовиків виробництва. Поряд з цим публікувались дописи про простих людей – працівників тваринництва і рільництва, про залізничників, медиків, педагогів, про старожилів і про юну зміну. Окрім того публікувались в газеті творчі доробки наших читачів: вірші, оповідання, цікаві життєві історії, фейлетони, гуморески. Активно співпрацював з газетою тодішній відділ народного контролю, який у різні часи очолювали Микола Кириленко, Флор Гребенюк, Віктор Цихоня. Ущиплива і влучна критика народних контролерів непомітно робила свою справу у боротьбі зі зловживаннями, безвідповідальністю і неробством як відповідальних посадовців, так і рядових працівників установ, організацій, закладів. Успішно створювалась авторами і “Врадіївська колючка”, на вістря якої часто втрапляли нероби, злодії, любителі спиртного, хулігани.
Звичайно, зміни в газеті відбувались, тому що у природі нічого не стоїть на місці, як і у будь-якій сфері діяльності. В газеті відбувались оновлювальні процеси. У всі роки для того, щоб читач вчасно отримав свіжий номер газети, треба було спільно працювати усьому без винятку колективу. Вручну писались інформаційні тексти, на друкарській машинці їх друкувала секретар-друкарка, їх ретельно коригували коректор з відповідальним секретарем, черговий по газеті, а вже потім макет передавали до друкарні, де поліграфісти вручну набирали тексти. Робота була не з простих, адже доводилось часто до пізньої ночі переверстувати, щось змінювати чи взагалі по-новому оформляти дизайн газети, якщо було щось термінове. Та як би не було важко працювати, не було такого випадку, щоб газета не вийшла з друку. Тому що працювали в редакції та друкарні люди, віддані своїй професії, умільці, які ставили інтереси газети вище своїх власних. Про ті часи згадують люди старшого покоління, власне, діти й онуки журналістів, поліграфістів, технічних працівників. Із їх спогадів вимальовуються світлі образи неординарних, творчих і безмежно відповідальних за свою справу працівників.
Змінювались часи, разом з тим змінювались і умови праці творців газети. З’явилась комп’ютерна техніка, що значно полегшило систему набору текстів, дало змогу варіювати макет газети, значно розширило доступ до найрізноманітніших інформаційних джерел. Не те, що раніше: в певні обідні години вмикали радіо і секретар-друкарка поспіхом набирала рекомендовані новини під диктовку служби РАТАУ. Це були інформаційні матеріали, фотографій до них не було, просто текст – і все.
Коли стало можливим, редакційний штат поповнився фотокореспондентом, що змінило вигляд газети, в ній стали часто з’являтись фото земляків, виробничих об’єктів, шкіл, дитсадків. Зараз редакція відмовилась від послуг фотокора через те, що у творчих працівників є можливість самим робити знімки цифровою технікою, використовувати їх при підготовці публікацій.
Наш часопис змінював назви: спочатку це була “Буксирка”, згодом – “Шляхом Леніна”, “Шляхом комунізму”, і зараз вже протягом 28 років газета носить назву “Вісник Врадіївщини”. Скільки існує газета, вона завжди була голосом народу і своєї направленості не змінювала ніколи. Спектр діяльності журналістського колективу у всі часи був і є надзвичайно широким. Це і спілкування з людьми найрізноманітніших професій і роду занять, і дослідження, що вимагає суворого дотримання вимог законодавства про інформацію в Україні. Тому професійність наших журналістів – у їх комунікабельності, інтелекті, спостережливості, ерудиції, наполегливості, оперативності, порядності, що передбачає широкий кругозір і професійна етика. Вони знаходять цікаві для читачів теми, серед багатьох подій знаходять пояснення фактів, втілюють свої думки у точні слова. Щоб отримати цікавий і змістовний матеріал, ми беремо інтерв’ю, відвідуємо різні заходи, використовуємо Інформацію звідусюди. Тому що журналіст – це не тільки творча професія, а й наполеглива повсякденна праця у команді однодумців – колег заради створення якісного і цікавого інформаційного продукту.
Нині колектив редакції працює у пореформеній газеті, що почала працювати відповідно до Закону України “Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації”. Відповідно ми перейшли на систему самофінансування, але готові знову ж таки відповідно до Закону про реформування ЗМІ співпрацювати на договірних умовах з відповідною оплатою за розміщення інформації з державними установами, закладами, організаціями, з приватними підприємцями та депутатами рад усіх рівнів, з усіма, хто бажає розмістити свою інформацію, повідомлення, оголошення та інше на сторінках “Вісника”. І ми співпрацюємо з селищною радою, ПП “Норок”, Сирівською, Доброжанівською сільськими радами, депутатом Верховної Ради В.Підберезняком, особлива подяка сьогодні директору ПП ВКП “Каро” Ю.Ханагяну за розуміння, співпрацю і фінансову підтримку. Сподіваємось, що кожен бажаючий посадовець, керівник, депутат, керуючись Законом України про відкритість і прозорість діяльності органів влади і місцевого самоврядування, про реформування ЗМІ співпрацюватиме з газетою. Адже жителі Врадіївського району мають право знати про їх роботу і жваво цікавляться саме тим, як здійснюють вони свої повноваження, виконують накази виборців і свої передвиборчі програми.
Колектив редакції, опираючись на багатющий творчий досвід попередників, вивчає читацький попит, слідкує за ходом подій в районі, області, державі, відшукує історії про життя і діяльність видатних земляків, пише про молоду зміну, створює історичні рубрики, дитячі сторінки, тематичні підбірки до професійних свят, а також звертає погляд на народні традиції та обряди, відроджуючи пам'ять про наших предків. Ми продовжуємо справу, розпочату ще задовго до нашого народження. Хоча ми – інші, маємо свої сучасні погляди на життя, та й завдання перед нами теж інші.
Сьогодні колективний портрет редакції змінився, замість 15-12 працівників заишилось шестеро. З них журналістів троє – А.Швець, В.Залуцький, К.Старкова, верстають газету Н.Ярмуш і Д.Ткаченко, і завжди поруч з нами вірний помічник – головний бухгалтер О.Кучинська.
Змінився і наш статус. Тепер ми – незалежне видання, приватне підприємство “Редакція газети “Вісник Врадіївщини”.
Але зміна статусу – це ще більше бажання працювати постійно так, щоб газета була цікавою для всіх наших читачів, якого б віку, уподобань чи віросповідання вони не були.
Відзначаючи вихід 10-тисячного номера газети, вітаю всіх наших передплатників, колектив редакції, ветеранів-газетярів з такою славною датою!
Я вірю, що історія газети продовжуватиметься, що працівники редакції спільно з дописувачами й далі працюватимуть у тісному контакті з метою якнайширшого висвітлення всіх подій у районі, піднесення значимості і авторитету газети. Щиро зичу усім колегам міцного здоров’я, творчої наснаги, щедрих врожаїв на журналістській ниві, достатку і завжди гарного настрою.
А наш “Вісник Врадіївщини” нехай завжди буде надійним другом і порадником читачів та має якомога більше шанувальників.
Анатолій Швець,
директор ПП “РГ “Вісник Врадіївщини”
Немає коментарів:
Дописати коментар