Саме 25 січня, у день великомучениці Тетяни Хрещенської у 1755 році імператриця Єлизавета Петрівна створила в Москві університет. Тож свято Тетяни асоціюється із днем студентства. Студентам взагалі пощастило, вони мають аж два власних свята: 17 листопада – Міжнародний день студента і 25 січня, у Тетянин день.
25 січня далекого 1755 року за проектом, розробленим Михайлом Ломоносовим, був підписаний указ про заснування Московського університету. Усі студенти, і нинішні, і колишні, кому дорогі спогади про чарівні й неповторні студентські роки, кажуть, що дата 25 січня пронизана теплом юності, незважаючи на морози і сніг.
І всі згадують у цей день і поминають мученицю Тетяну. Цій молодій, гарній і розумній жінці- християнці випала жорстока доля. При римському імператорі Олександрі Сівері почались гоніння на християн, схопили і дияконицю Тетяну. Її та її батька скарали за їх віру християнську… Частина нетлінних мощей мучениці Тетяни зберігається у Михайлівському соборі Псковсько-Печерського монастиря.
З давніх-давен люди примітили: якщо на Тетяну мороз і ясно – буде хороший урожай. Вийде сонце – на ранній приліт птахів, випаде сніг – літо буде дощове. Чим більший мороз, тим більша спека буде влітку.
Мимоволі чекаєш продовження спілкування
Адамівчанка Тетяна Степанок — колишня студентка педагогічного інституту, нині — директор Адамівської ЗОШ, переможець обласного конкурсу «Учитель року-2016»,
талановитий творчий педагог, поважана у рідному селі людина. Односільчани довіряють їй, обрали депутатом районної ради, бо впевнені, що Тетяна Миколаївна — саме та людина, яка може і директором школи бути, і інтереси громади відстоювати. У Тетяни Миколаївни свої шляхи і методи виховання і навчання підростаючої юної зміни. Що не урок – то шедевр, своєрідна подорож у незрівняний, чарівно-звабливий світ його величності слова, у безмежність і багатогранність літературних творів. А там — розмаїття художніх образів і героїв, неповторні сюжети, безліч все нових відкриттів, що віками зливались у єдине русло, іменоване життям людським. Кожен урок Тетяни Миколаївни — це безцінний майстер-клас для колег, без сумніву скаже кожен, хто знає, як творчо і невтомно працює вчителька. А для її учнів уроки Тетяни Миколаївни — це свято зустрічі з улюбленою вчителькою, світлою людиною, завжди усміхненою і водночас вимогливою, простою і загадковою, справедливою і відвертою.А як гарно співає Тетяна Миколаївна! Слухати той спів можна годинами, й зачарування голосом її і ніжними переливами мелодії не покидає ще довго. Мимоволі чекаєш продовження спілкування з людиною, у якій органічно поєднані кращі риси вчителя, колеги, наставника, любителя співочого мистецтва. Тому що поряд з нею — надійно, затишно, а тепло свого серця вона щедро дарує людям, щирість її зачаровує, а привітний погляд ніби запрошує до довірчого спілкування. У переддень Тетяниного дня — найкращі побажання Тетяні Миколаївні, хай множаться її творчі здобутки, завжди поруч будуть вірні друзі, а кожен день дарує радість буття.
Яскрава й неповторна
До професії вчителя з повагою ставилися в усі часи. Мабуть, тому, що вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до серця кожної дитини. Саме таким вчителем є Тетяна Василівна
Лисак , але педагог, який навчає дорослих.Тетяна Василівна Лисак за фахом викладач української мови та літератури, закінчила філологічний факультет Одеського державного університету імені І.І.Мечникова у 1975 році. Свою педагогічну кар’єру розпочинала у Врадіївській середній школі №1 вчителем української мови та літератури, але ось уже майже 40 років працює методистом районного методичного кабінету.
Для того, щоб когось навчити чогось, треба самому досконало розбиратися в цьому, бути готовими відповісти на будь-яке питання. Тетяна Василівна вміло, зі знанням справи організовує роботу районного методичного об'єднання вчителів української мови та літератури, проведення україномовних конкурсів і багато іншого.
Тетяна Василівна — яскрава, неповторна особистість, носій загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури, завжди прагне до втілення в собі людського ідеалу. А ще вона наділена такими чудовими якостями, які необхідні не тільки педагогу, а й кожній жінці — витримкою, терплячістю, дружелюбністю.
У колективі вона — як жива іскорка, завжди з новими ідеями і пропозиціями, весела і усміхнена, невичерпне джерело енергії гумору. З нею цікаво спілкуватись, до її думки варто дослухатись і враховувати поради. Вона вміє щедро ділитись знаннями, ненав’язливо підказувати — і, здається, не знає втоми.
За це її поважають колеги і зичать у переддень Тетяниного дня і Дня студентів — цвісти, радіти життю і хай все вдається з легкої руки!
Душа бажає не спочинку…
Який дивовижний світ оточує людину, скільки не знаєш нового, а скільки ще проходить повз увагу, ніби залишається «за кадром». Але поруч з нами є люди, які бачать і сприймають навколишній світ по-іншому. І своє бачення передають теж по-іншому, змушуючи зупинитись, щоб побачити морозні візерунки
на склі, пухнасту білочку на маківці ялинки, мерехтіння сріблястої роси на троянді, почути, як вітер шепотить казку за вікном чи у піднебессі виспівує жайворонок. А ще — вміють вони повести стежинами юності, передати неповторність першого кохання, заворожуючі переливи дитячого сміху, тонкощі сімейних стосунків, вкласти у звичні й прості слова сутність добра і зла, кохання й зневіри, відданості і зради, печаль розлуки й радість зустрічі…Живе поряд з нами майстриня, яка саме так у своїх поезіях відтворює реалії життя у всьому його розмаїтті і неповторності. Це наша землячка Тетяна Василівна Бужак, поетеса, молода душею, мрійлива, витончена натура, яка любить життя у всіх його проявах, палка прихильниця пера, автор двох чудових збірок поезій, присвячених рідному селищу і його трудолюбивим людям, своїй родині, щирим і вірним друзям. Тетяна Василівна — випускниця Ленінградської сільгоспакадемії, велика трудівниця, невтомна душею. Такою вона була з юних літ, такою є і зараз. Як вона сама пише:
«А я труджуся вранці і вночі,
душа моя бажає не спочинку,
не тихого життя, не хрустких папірців,
а від роботи золотого вжитку»
Приєднуючись до її слів, зичимо, щоб ця думка завжди злітала з кінчика творчого пера і втілювалась у довершені поетичні рядки.Побажаймо їй успіхів!
А ще одна представниця іменного сузір’я Тетян – студентка 4 курсу землевпорядного факультету Одеської державної аграрної академії Таня Петрик.
Вона завжди була кращою ученицею: прекрасно закінчила гімназію і в університеті – одна із кращих студенток. І не лише по навчальних предметах має гарні показники, а й в суспільному житті закладу бере активну участь. Дівчина дуже комунікабельна, у неї багато друзів, надійних, вірних, з якими і вчитись хочеться якнайкраще, і студентські вечори, “капустники”, диспути організовувати, і в оперний театр на прем’єру піти, і музей відвідати чи просто помилуватись скульптурами у міському парку. Наполегливість і відповідальність, відкритість і щирість, до душі обрана майбутня спеціальність приносять Тетяні задоволення від навчання. Вона жодного разу не зневірилась у своєму виборі, тож, після отримання ступеня бакалавра, продовжить навчання в магістратурі. Кажуть, що обдарована людина обдарована у всьому. І це цілком стосується Тетянки: у неї неабиякий художній смак, вона гарно малює, в’яже вишукані предмети одягу, на все у неї свій погляд художника-дизайнера. А ще дівчина любить смачно готувати, що й робить із задоволенням і в гуртожитку для всіх подружок, і вдома.До речі, коли їде додому, завжди везе мамі букет квітів і сувеніри-подарунки батькові й братику. І за будь-яких обставин обов’язково телефонує мамі, батькові, брату – як у неї справи, як здала залік чи екзамен, на яку виставу в театр ходила. Щоб вдома не хвилювались.
Ось такий образ сучасної успішної студентки Тетяни Петрик. Вона визначила свою мету й впевнено до неї прямує. Побажаймо їй успіхів.
Підготувала К.СТАРКОВА
Немає коментарів:
Дописати коментар